4 квітня студенти четвертокурсники кафедри журналістики та філології факультету ІФСК СумДУ разом із доценткою Іриною Жиленко в рамках дисципліни «Міжнародна журналістика» взяли участь у практичній лекції «Журналістика в часи воєнного стану». Організували онлайн-захід Комісія журналістської етики у партнерстві з Українським інститутом медіа і комунікацій та ГО «Жінки в медіа».
Спікеркою події стала Ніна Йельмгрен, журналістка, працівниця Шведського фонду підтримки журналістів. Кореспондентка висвітлювала бунти в Лос-Анджелесі, працювала під час масових заворушень у Гетеборзі, спеціальним кореспондентом у Афганістані. Крім того, 5 років працювала головною редакторкою одного з каналів Суспільного радіо Швеції. Модерував захід Андрій Куликов, голова Комісії з журналістської етики.
Перший аспект, про який розповіла пані Ніна, – як працювати в умовах стресу та створювати якісну журналістику під час воєнного стану. Спершу кореспондентка наголосила на подіях, що відбуваються в Україні та висловила своє занепокоєння:
– Щоразу ми з колегами, читаючи новини про війну в Україні, відчуваємо страх та співчуття. Дивлячись світлини розбитих вулиць чи вбитих людей, ми часто плачемо в редакції. Я наголошувала і буду наголошувати: якщо журналісти не писатимуть матеріали, їх створюватимуть злочинці. Тому, як би важко не було, колеги, ви маєте зібратися і виконувати свою роботу.
Друге важливе питання, яке обговорили на лекції, – як правильно інтерв’ювати потерпілих від війни, роблячи ухил на професійну етику. Ніна Йельмгрен надала кілька порад журналістам. Серед них, зокрема, не брати інтерв’ю у тих, хто шокований після події, що сталася; бути відповідальним за тих, у кого беремо коментар; ставити лише завчасно продумані питання, уникаючи тих, які можуть образити людину. Також навела приклад порушення журналістської етики, згадавши сюжет на каналі «CNN». На відео були крупні плани людей, яких евакуюють із Маріуполя. Журналістка зазначила, що це порушує права вразливих груп населення.
Завершальне питання – безпека журналістів та реабілітація після завершення завдання. Кореспондентка зазначила, що медійник має бути напоготові й пам’ятати про власне життя. Вона також додала, що завжди будуть ті, хто захоче, щоб війну показали з їхнього погляду, проте треба звертати увагу, у першу чергу, на журналістські стандарти.
– Ви завжди маєте пам’ятати про якість, а ще – поважати людей, які працюють на війні.
Анастасія Дедова, студентка-журналістка, вважає лекцію гарним досвідом для медійників в умовах війни:
– Реалії, у яких ми опинилися, потребують більше таких зустрічей. Журналісти мають знати аспекти роботи під час воєнних конфліктів. Тим паче, якщо своїм досвідом діляться закордонні колеги, за плечима яких – не один рік роботи в гарячих точках. Лекція пані Ніни була дійсно цікавою, адже торкалася саме практичних аспектів. Я взяла собі на озброєння поради щодо інтерв’ювання потерпілих та власну ментальну «безпеку».
Майбутня журналістка Зореслава Шеденко вважає, що тема війни зараз найбільш актуальна, тому медійники мають приділяти їй неабияку увагу:
– Тема війни сьогодні має звучати в усіх світових медіа. Те, що роблять росіяни в Україні, потрібно максимально показувати іноземцям, аби донести до них правду. Пані Ніна Йельмгрен максимально описала свій досвід роботи з новинами про війну, також багато розповіла про способи убезпечення себе як журналіста під час роботи в гарячих точках. Звичайно ж, ми на парах раніше говорили про теоретичні моменти, але досвід від практика у десятки разів корисніший.
Також Ніна Йельмгрен поділилася історіями з власного досвіду, а ще порадила журналістам намагатися розслаблятися після роботи на війні. Також відповіла на питання, які ставили студенти та журналісти-практики.
Карина Чорнобук, студентка 4 курсу
