До однієї з найяскравіших травневих подій в Україні сміливо можна віднести День вишиванки. Свято унікального елементу українського національного одягу. До вшанування традицій долучились і представники факультету ІФСК СумДУ.
Вишиванка – це символ української духовності, код нації, що бере свій початок від енеоліту (мідної доби). У давні часи кожна дівчина змолоду вправно вишивала рушники та сорочки, виявляючи цим не лише вправність майстрині, а через символи мережачи код сім’ї, роду, етносу. Оздоблення залежало від призначення виробу: весілля, свято весни, русалії, повсякдення тощо. Орнаменти та кольори вишивок різняться як за регіонами України, так і за населеними пунктами. Як переконують фахівці, на Сумщині превалює вишивка полтавського типу. Майстрині дотримуються шитва білими та кольоровими нитками, віддаючи перевагу таким технікам, як гладь, хрестик та півхрестик.
В останні десятиліття українська вишиванка не просто повернулася в моду, але й стала трендом. Дизайнери сміливо використовують її елементи в своїх колекціях, а сама вишиванка стала обов’язковим предметом гардеробу кожного українця.
Мешканці факультету ІФСК СумДУ не відстають від сучасних тенденцій і теж вишивають унікальні речі.
Історією створення своєї вишиванки ділиться старший викладач кафедри германської філології Ірина Ущаповська:
– Вишиваю з 2016 року. Завжди хотіла, щоб на моїй сорочці були маки. Тож вирішила не звертатися до фабричних сорочок із готовими схемами, а розробила власну й узяла її за основу. Уперше одягла вишиванку на свій день народження. Є в мене і незавершені роботи, адже не завжди вистачає часу.
Вишиванки створює також аспірантка кафедри журналістики та філології Марина Садівнича:
– На це дійство мене кілька років тому одухотворила колега. Розповіла, які нитки та тканини краще обирати, де шукати схеми. З тих пір маю кілька авторських робіт – рушники та сорочки. Звісно, часу не завжди вистачає, але така робота заспокоює та допомагає зібратися з думками.
Окрім творення одягу та предметів побуту, популярне серед студентів та співробітників факультету ІФСК вишивання картин.
– Вишиваю все свідоме життя, років із 12, – розповідає фахівець деканату Лілія Дяговченко. – Чомусь навчила бабуся, щось вичитала в журналі «Робітниця». Вишивання мене заспокоює і дає час порефлексувати, тому більше цікавить процес, а не результат. Більшість робіт подарувала друзям, а те, що залишилось вдома, або не дошите або без рамки.
– Захопилася вишиванням ще школяркою, – ділиться власною історією аспірантка кафедри журналістики та філології Юлія Коваль. – Проте моїм хобі воно стало лише в роки студентства. Усі роботи вишиті хрестиком. Уподобала саме такий варіант, бо отримую задоволення як від самого процесу творчої роботи, так і вигляду картин у цій техніці.
Про захоплення вишивкою розповіла також провідний фахівець кафедри журналістики та філології Олена Попова:
– Займатися почала в школі, на уроках праці, потім була перерва. У декреті повернулася до вишивання: це дуже заспокоює та й завжди хочеться побачити завершеність, оцінити красу. Картини дарую родичам і друзям. Вдома на стіні – тільки одна.
Класична вишивка хрестиком та гладдю ділить щабель популярності з вишивкою бісером. Елементи саме цього рукоділля все частіше з’являються в декорі сучасних вишиванок, а також картин, ікон, прикрас.
Магістрантка кафедри германської філології Юлія Лазуткіна створює дивовижні кулони та брошки, розшиті бісером. Про своє захоплення говорить так:
– Якийсь мудрець сказав: «Митець – це той, хто створює мрію руками». І я цілком із ним згодна. Бісероплетінням і вишивкою захопилась у дитинстві – років у 9. Дорослішала я, і дорослішало хобі: замість дитячих забавок почали з’являтись красиві речі, які охоче носили рідні та приміряли однокласниці. Впевнено можу сказати, що хобі – це велика втіха, адже рідні бувають далеко, друзі – зайняті, а захоплення завжди з вами.
Мешканці факультету ІФСК СумДУ впевнені, що вишиванка заслуговує на увагу не лише в свято. Традиційний український одяг здатний додати фарб і тепла у будь-який день, адже, вдягаючи вишиванку, ми заявляємо, що ми – українці, й цим пишаємося! #Найкращий_факультет_галактики сам це робить і вас запрошує: цінуйте традиції свого народу та примножуйте їх.
– Ви по світу ідіть у вишиванці, щоб аж ген, як писав поет, «дивувалися журавлі», щоб із полотна в душі переливалися любов, гідність, велич роду і народу, краса кольору та почуттів, – підсумовує нашу оповідь про День вишиванки декан факультету ІФСК СумДУ, доцент Олена Сушкова.
Карина Панікар, студентка групи ЖТ-81
