Завершено чергове дослідження в межах реалізації проєкту: на матеріалі рекомендацій ВООЗ для громадян, підприємств та роботодавців щодо реагування на COVID-19 старший науковий співробітник Галина Чуланова вивчила особливості процесу їх побудови та сприйняття.
Підсумки науково-дослідної роботи Галина Чуланова доповідала під час роботи III Міжнародної науково-практичної конференції «PRIORITY DIRECTIONS OF SCIENCE AND TECHNOLOGY DEVELOPMENT», що 22–24 листопада 2020 року працювала в Києві. Тема дослідження – «Особливості процесу побудови і сприйняття рекомендацій ВООЗ для громадян щодо коронавірусу (2019-NCOV)». Організатор заходу – науково-видавничий центр «Sci-conf.com.ua».
Вибір рекомендацій ВООЗ, як об’єкта прагмалінгвістичного аналізу, об’єктивується їх природою: вони інформативні, самодостатні для інтерпретації, мають свого адресанта та адресата, ставлять цілком зрозумілі цілі та є одним із засобів впливу на поведінку реципієнта.
Як сутнісні, дослідниця визначила такі ознаки вказаних текстів: 1) відсутність безпосереднього зв’язку між комунікацією та життєдіяльністю людини; 2) відсутність / наявність естетичної функції; 3) експліцитність змісту (відсутність підтексту); 4) установку на однозначність сприйняття; 5) установку на відображення реальної дійсності.
Основою ж ефективності сприйняття та розуміння рекомендацій ВООЗ вона називає детальну параметризацію передбачуваного реципієнта; створення мотиваційної бази для сприйняття тексту; використання вербальних і невербальних засобів, здатних вплинути на свідомість і підсвідомість реципієнта.
Рекомендації репрезентують структуровану інформацію, представлену в полікодовій формі, з експліцитними можливими переходами між окремими інформаційними блоками, що прискорює процес читання, оскільки реципієнт може виокремлювати тільки ту інформацію, що його цікавить.
Говорячи про вибір теми та висновки, які в результаті наукового дослідження було досягнуто, Галина Чуланова наголосила:
– Відкрите, регулярне й активне інформування населення та, що дуже важливо, осіб із груп ризику, активна взаємодія з ними, допомагають усувати плутанину й уникнути непорозумінь, дозволяють звести до мінімуму чутки, які підривають ефективність відповідних реакцій населення і можуть призвести до подальшого поширення хвороби.
Наукові дослідження щодо розроблення та обґрунтування ефективної моделі соціальної комунікації в системі спеціалізованого медичного інформування тривають…