Науково-дослідна група проєкту продовжує вивчення системи медичного інформування та безпеки особистості в умовах пандемій. Сьогодні своїми думками, гіпотезами та першими результатами досліджень ділиться провідний науковий виконавець, доцент кафедри журналістики та філології СумДУ Ярослав Яненко.

 – Сучасні медіа формують у аудиторії певний образ того, що відбувається та розуміння важливості проблеми COVID-19. Тож чи є пріоритетною для українських ЗМІ тема коронавірусу?

– Восени я досліджував провідні інтернет-медіа України. Результати засвідчили, що переважна більшість із проаналізованих інтернет-видань приділяє велику увагу темі COVID-19, що проявляється в уведенні відповідних рубрик у головне меню сайту. Значна частина медій має на головній сторінці свого сайту «лічильник» коронавірусу в країні.

– «Лічильник коронавірусу» – це що?

– Цифри, які щодня змінюються та дають читачам актуальну інформацію щодо кількості людей, які у певний день захворіли, одужали або померли. Цифри, на жаль, сумні.

– Тема пандемії – вона переважно сумна, так?

– Дійсно так. Усе ж навіть це не підштовхує деяких авторів інтернет-матеріалів ретельніше добирати слова. Шкода, що можна прочитати дивні заголовки на кшталт «В Україні за добу померла і видужала рекордна кількість хворих на коронавірус», «COVID-19 в Україні: за добу померла і одужала рекордна кількість пацієнтів з початку пандемії» тощо.

– Які ще вдалося визначити особливості публікацій, присвячених темі коронавірусу?

– Під час щоденного (упродовж тривалого часу) аналізу заголовків журналістських матеріалів іноді складалося враження, що низка публікацій присвячена не темі пандемії, а певним змаганням – із рейтингами міст, районів, областей, країн (де більше захворіло, хто на якому місці, хто більше зробив порушень тощо). Таке враження складається за рахунок використання висловлювань на кшталт «зайняла ... місце в світі», «топ-10 країн», «лідери» тощо.

– Це може зменшувати серйозність ставлення аудиторії до проблеми пандемії?

– Так, бо це більше схоже на стиль спортивного репортажу. І тут варто ще сказати про два слова-маркери – «рекорд» та «антирекорд», які доволі часто вживають українські ЗМІ у публікаціях про коронавірус. Це теж «спортивний» стиль, але проблема ще й у тому, що слово «рекорд» дуже рідко береться у лапки, а варто б, адже найчастіше мовиться про «рекордну» кількість захворювань, фактично про антирекорд. Вважаю, що логічним було б використання слова «рекорд» для позитивних інформаційних приводів на тему COVID-19 (кількість одужань тощо), а його антоніму «антирекорд» – навпаки, у негативному контексті.

Детальніше про результати дослідження, проведеного провідним науковим виконавцем Ярославом Яненком, можна буде незабаром прочитати у науковій статті, яка подана до публікації в один із провідних українських наукових фахових журналів із соціальних комунікацій.