«Аптека душі» та її «аптекарі»

 Із давніх-давен у суспільстві складалося шанобливе ставлення до сховища книжок, що пізніше здобуло назву «бібліотека». Так, у Стародавньому Єгипті бібліотеку називали «аптекою душі», а в Арабському халіфаті – «будинком мудрості». Один із таких будинків духовної культури нещодавно відвідали першокурсники спеціальності «журналістика» факультету ІФСК СумДУ.

14 вересня 2021 року плеяда майбутніх медіафахівців завітала до Сумської обласної універсальної наукової бібліотеки, книжковий фонд якої налічує близько 600 тис. примірників. До того ж вона може похизуватись першим виданням славнозвісної «Енеїди» Івана Котляревського. Цю невеличку книжечку 1798 року не знайдеш навіть у Полтаві – рідному місті автора бурлескно-травестійної поеми.

З першого погляду обласна бібліотека дивує відвідувачів своєю архітектурою та інтер’єром: чотириповерхова споруда зі скла і бетону виглядає немов квітка лотосу, що означає мудрість. Ця «квітка», як довідалися студенти, збудована в 1986 році. Збудована й облаштована так, що й досі викликає захват у жителів та гостей як справжня перлина архітектури міста над Пслом.

Усередині цей заклад прикрашає одинадцятиметровий гобелен «Древо знань», який виготовили майстри з Решетилівки. Під нашими ногами був закарпатський паркет з незвичайним візерунком. На ньому часто кружляють пари у меланхолійному вальсі, адже в обласній бібліотеці відбуваються і танцювальні вечори, і молодята часто проводять фотосесії. Якщо підняти очі догори, то нашому поглядові відкриється небувалої краси люстра, кришталь якої так і виблискує у променях сонця. А щоб роздивитись її краще, доведеться ступити на білі сходи зі справжнього мармуру і піднятись вище.

Чудову атмосферу створюють не лише дивовижні декоративні елементи. У такому закладі величезну роль відіграє персонал. Ці люди є обличчям бібліотеки, й саме вони прищеплюють любов до книги всім: від дітей до людей старшого покоління.

Зустріла нас чарівна пані з полум’яним волоссям – Сагайдак Світлана Василівна, завідувачка читальним залом для юнацтва. Те, як палко вона розповідала про різні цікавинки фонду Сумської обласної бібліотеки, надовго закарбується у пам’яті кожного, хто її слухав. І такими є практично усі бібліотекарі цієї установи, які повідали нам про найцінніші скарби – старовинні книги, деякі з яких були надруковані наприкінці XIX століття. І я щиро вдячний за надану можливість тримати у своїх руках таку дивовижну історію.

Працівниця відділу літератури на іноземних мовах Ващенко Світлана Василівна ознайомила нас з волонтерським центром і привернула увагу дивовижними винаходами: роботом на ім’я Даша та механізованою пандою, якою можна керувати за допомогою пульта. Таких центрів, як цей, у бібліотеці багато. Ми побували ще у мистецькому, краєзнавчому та культурному відділах. І в кожному з них можна побачити безліч цікавої літератури, спеціалізовані виставки, а також познайомитись з людьми, які всією душею віддані своїй справі.

Певно, саме цим і вразила мене бібліотека. Не тільки книжками, а саме людьми, які крокують у ногу з часом, постійно вдосконалюються, роблять усе можливе для того, щоб нам було приємно проводити час із книгою.

Дійсно, бібліотека – то «аптека душі», а тими «аптекарями», які видають «ліки» для наших душ, є бібліотекарі. Шануймо їхню працю. А наші постійні візити – то найбільша для них радість, тому, будь ласка, не забувайте здавати книги вчасно :)

Захар Ювко, студент спеціальності «журналістика» факультету ІФСК СумДУ

 

Як коронавірус вплине на європейську інтеграцію та солідарність: випробування кризою, шанси на оновлення

За всю історію на долю людства вже випало чимало природних та техногенних катастроф, конфліктів, стихійних лих, епідемій та воєн, – все те, що так або інакше призводить до ситуації, названої популярним нині словом «криза». Щоправда, мабуть, більшість із подібних ситуацій було спричинено діяльністю самої людини, але важко не погодитись із тим, що кризи є певним випробуванням для самої людини, суспільства, держави, регіону, континенту або й цілого світу. Разом із тим, в етимології цього терміна простежується грецьке слово, що означає «вихід», «поворотний пункт», що ми цілком можемо розцінювати як шанс. Європа, якою ми її знаємо зараз, сформувалася, здебільшого, реагуючи на такі виклики та користуючись шансами, що слідували за кожною з криз. Зокрема, чудовим прикладом вдалого реагування та приборкання кризи є створення самої об'єднаної Європи. Протягом другої половини ХХ та початку ХІ ст. Європа, що видається схожою на монолітний камінь, пережила безліч криз та щоразу знаходила шляхи для їх подолання. Збройні конфлікти по всьому світу, громадянські війни в середині Європи, падіння Берлінського муру та розпад Радянського Союзу, розпад Югославії, Арабська весна, міграційна криза, Майдан у Києві, анексія Криму та вторгнення російських військ на український Донбас, Brexit та, зрештою, світова пандемія вірусу COVID-19 – жоден із цих викликів не обходився без зваженої, конструктивної відповіді європейського співтовариства. Незважаючи на те, що не всі ці події відбувалися безпосередньо в країнах старого світу, кожен із зазначених вище прикладів та безліч інших мали неабиякий вплив на подальший перебіг геополітичних процесів у світі та вимагали Європейський Союз виступати єдиним фронтом і поглиблювати інтеграційні процеси всередині спільноти.

Визнана ВООЗ пандемія коронавірусу не могла не зачепити європейський континент. Станом на 18 квітня 2020 року, за даними порталу  Worldometer, bnonews.com та ресурсу public.tableau.com, на які посилаються низка українських ЗМІ, кількість хворих у світі вже перевищила 2 мільйони осіб, із них майже 200000 в Іспанії, близько 173000 в Італії, 150000 у Франції та 142000 в Німеччині. Ще 18 березня, коли ситуація не виглядала так критично, принаймні з України, лідер німецького народу Ангела Меркель виступила зі зверненням до нації. Канцлерка наголосила на тому, що епідемія коронавірусу є одним з найбільших викликів для усього світу з часів Другої світової війни. Подібні заяви на найвищому рівні зробили й інші світові лідери, що, безумовно, вказує на те, що боротьба з COVID-19 є пріоритетом для всіх держав-членів ЄС. Ми спробували заглибитися в європейські інтеграційні процеси та дізнатися, яким чином об'єднана Європа намагається перемогти вірус та потенційну внутрішню кризу. В українському медійному просторі не часто натрапиш на інформацію про спільну політику ЄС у напрямку подолання епідемії, радше – на суху статистику з кількістю нових зареєстрованих випадків у тій чи іншій країні. Та виявилося, що керманичі Європейському Союзі зовсім не відмовчуються та не планують залишати будь-яку з країн-членів спільноти наодинці з хворобою. Президент Євопейської Комісії Урсула фон дер Ляєн у своєму зверненні повідомила про створення «команди реагування на коронавірус на політичному рівні для координації нашого реагування на пандемію». Вона закликала громадян дотримуватись заходів карантину, що має стати найкращим прикладом європейської солідарності, та зазначила, що Європейська Комісія бере на себе відповідальність за координування спільної «європейської відповіді». На найвищому рівні в ЄС вже запущено кілька експертних груп з незалежних епідеміологів та вірусологів, які розробляють рекомендації щодо науково-обґрунтованих та скоординованих заходів управління ризиками. Від початку загострення ситуації Єврокомісія безпосередньо підтримує системи охорони здоров’я країн ЄС, виділивши при цьому 3 мільярди євро з бюджету ЄС, що відповідає 3 мільярдам євро від держав-членів,  які фінансуватимуть Інструмент надзвичайної допомоги та загальний запас обладнання RescEU. Ми добре розуміємо, що політика ЄС є послідовною та системною, адже кожна зі сфер діяльності, що може стати у пригоді під час боротьби з пандемією, чітко регулюється. Лише за перші тижні квітня Єврокомісія видала безліч вказівок щодо оптимізації постачання та доступності лікарських засобів. антимонопольні вказівки щодо забезпечення обмеженої співпраці між бізнесом, особливо щодо критичних лікарських засобів. Створила «Розрахунковий дім для медичного обладнання», розробила вказівки стосовно методологій тестування для підтримки ефективного використання наборів для тестування державами-членами та розробки мобільних додатків, що мають допомогти з відстеженням розповсюдження вірусу.

Як бачимо, усі сили Європейського Союзу спрямовано на підтримку своїх держав-членів, поглиблення внутрішньої інтеграції та солідарності в умовах безпрецедентної ситуації. Окрім цього, європейська спільнота не обмежується допомогою державам лише в середині кордонів ЄС. У рамках глобальної реакції на спалах COVID-19 Єврокомісія не залишає без допомоги своїх держав-партнерів зі Східної Європи та вже виділила 140 мільйонів євро на найактуальніші потреби у країнах Східного Партнерства. Окрім цього, ЄС перенаправить вже існуючі інструменти на суму до 700 мільйонів євро, щоб пом'якшити соціально-економічні наслідки коронавірусної кризи. Інформацію про всі ці кроки ЄС ми знайшли на офіційних ресурсах європейських інституцій, отже, можна сміливо говорити, що європейське співтовариство знову виступає єдиним фронтом, запроваджуючи цілком конкретні заходи, аби подолати небезпечну недугу та зберегти єдність на всьому Європейському континенті. Разом з цим, у деяких світових ЗМІ не вщухає критика такої політики ЄС, деякі опозиційні політики окремих держав-членів спільноти публічно заявляють, що допомога з боку європейського співтовариства є мізерною, а рівень карантинних заходів занадто жорстоким. Зокрема, з подібними заявами виступають представники опозиційних сил польського парламенту, адже у зв'язку з карантином проведення виборів Президента, запланованих на 10 травня, стає неможливим.

Звісно, зважаючи на масштаби поширення вірусу в усьому світі, спільна позиція об’єднаної Європи могла б бути переконливішою, але COVID-19 не шкодує ані тисячі людських життів, ані рейтингів європейських політичних гравців, і це закономірно. Зрештою, для лідерів головних політичних інституцій ЄС, зокрема: Давида Сассолі, Шарля Мішель, Урсули фон дер Ляєн та ін. це перший серйозний виклик, адже всі вони, незважаючи на свою фаховість, обійняли свої посади лише кілька місяців тому і, схоже, процес наслідування та передачі влади ще не завершено, та й сам характер кризи майже неможливо було передбачити. Разом із тим, конкретика в діях правлячої верхівки ЄС присутня і рейтинги довіри зараз вимірювати точно не час. Поглиблення європейської інтеграції зараз потрібне як ніколи і, можливо, після подолання цієї кризи ми станемо свідками створення ще однієї європейської інституції, спрямованої на випрацювання спільної політики ЄС у галузі охорони здоров’я, як свого часу було створено Європейську Раду для координування спільної зовнішньої політики. Світ змінюється на наших очах, цікаво, яким він буде завтра.

Катерина Шестак, студентка факультету ІФСК СумДУ

Роман Волошин, випускник факультету Політології, університету ім. Марії Кюрі-Склодовської (Люблін)

 

Студент ІФСК СумДУ, хто це?

Це той нещасний, який на першому курсі наодмінно чує від інших: «Шо, вступив туди, де прощє, щоб нічего не дєлать?», АЛЕ ЦЕ ТОЙ САМИЙ НЕЩАСНИЙ, ЯКИЙ ЧОМУСЬ ПРАЦЮЄ БІЛЬШЕ ЗА ТИХ, ХТО НАВЧАЄТЬСЯ ТАМ, ДЕ «ВАЖЧЕ».

Це студент «жіночого факультету». Це «гордий орел» із королівською ходою, який періодично махає правицею, як королева Великобританії.

Це той, хто легко перекладає тексти англійською чи німецькою, але рахує на калькуляторі 15+15 «шоб навєрняка».

Це той, хто не уявляє, що таке ентропія, але знає що таке «антилопа гну».

Це той, хто знає про толерантність більше, ніж знають студенти інших факультетів.

Це той, у кого тіпає око, коли кажуть «разОм», «прийняти участь», «виключення» або «одєть».

Це той, хто почесно називає себе гуманітарієм, не розуміючи, що незнання математики не дає цього звання.

Це студент, який потайки думає: «Господи, ну чому я після 9 класу не пішла на курси з манікюру?».

Проте, все ж, Це еліта. Це майбутнє нашої країни.

ЦЕ МИ.

ПРИЄДНУЙСЯ!

Сиджу в маршрутці. Наді мною – хлопець, років 19. Бачу, тримає якісь креслення. Думаю, інженер. Поруч дівчина, може, роки на два старша, у руках книга з анатомії. Думаю, лікар.

А хтозна де попереду сидить ще одна пара. Виглядають втомленими. Хто вони? Економісти – всю ніч розраховували прибутки? Фізики? Спортсмени – на тренуванні вчора були? Не схоже. Хлопець спину тримає рівно, поглядає у вікно, роздивляється людей і немов оцінює чи намагається зрозуміти, кого і що тривожить. «Передайте за проїзд, будь ласка» – голос у нього спокійний: почула й захотілося поспілкуватися. Погано бачу їх, підсяду ближче. Йдучи в їхній бік піймала на собі погляд: серйозний та не легкодоступний, проте щось у ньому таки притягує. Глибоко дивиться в мої очі, наче дістає усі таємниці зсередини. Відкриває велику теку, перебирає руками аркуші: схеми, написи, малюнки. Побачила лише одне слово «Методики». Так хто ж він? Їдемо.

Вона мружиться, може, згадує щось. Час від часу поглядає в зошит і знову мружиться. Тепер зрозуміло – учить. Щось шепоче не нашою мовою. Іноземка? Не схоже. Постукує ногою по підлозі, хвилюється.
Хто вона? Їдемо.

Зайшов хлопець. На обличчі щось схоже на страх чи, скоріше, переживання. Постійно поглядає на годинник. Заглядає в телефон – не схоже на соціальні мережі. Ненароком підглядаю – «Панорама», щось вичитує, виділяє, підкреслює. Виявляється, молодь ще й газети читає. Я здивована. А він усе стоїть, потирає свого годинника, розглядає білборди, реклами. Тут дзвінок. І хлопець після розмови починає посміхатися. Не витримала, запитую: «Що ж сталося, якщо не таємниця?», відповідає: «Пару відмінили, а я тут приклади документальних образів шукаю». Хто він? Їдемо.

Моя допитливість бере верх. Декілька слів проскочило між нами всіма. Втомлені не від навчання, а через особисті проблеми. У стінах університету посміхаються, бо так воно зараз: викладачі позитивом заряджають та сумувати не дають. А ці випадкові люди в маршрутці готуються до того, щоб собою заряджати інших. Поговорили. Зрозуміла все.  Він психолог: вчиться читати людей, має кожного зрозуміти. Вона перекладач: вірш німецькою напам’ять зубрить, боїться неправильно слово мовити. Він журналіст: готується до пар в останній момент, так воно і є – оперативність, поглядає навколо, бо навчили помічати деталі у всьому.

Вони різні. Проте об’єднані одним. Усі троє вийшли на зупинці «Сумський державний університет». Радісні. Встигла лише прокричати вслід: «Так де саме хоч навчаєтесь?», а вони, з яскраво вираженою гордістю – «Накращий_факультет_галактики».

Сумський державний унiверситет,  вул. Римського-Корсакова 2,
корпус "Г", поверх 7, (кiмната Г 712)

E-mail: [email protected]

Телефон: +38 0542 335273

Web: http://ifsk.sumdu.edu.ua

Локації

Телефонний довідник

При використанні матеріалів з сайту факультету іноземної філології та соціальних комунікацій посилання на ресурс обов'язкове.

All Rights Reserved.