Факультет ІФСК СумДУ відзначає одне з найяскравіших і найочікуваніших свят осені, день, коли висловлюємо подяки та шлемо привітання професорам і доцентам, викладачам й асистентам, провідним фахівцям деканату й кафедр – тобто всім тим, хто допомагає, підказує, надихає, а то й підштовхує студентів.

Короткими спогадами про роки роботи в університеті діляться, а також студентів і співробітників, своїх колег-викладачів зі святом віншують найдосвідченіші освітяни факультету ІФСК СумДУ.

Академік Академії Наук Вищої школи України, доктор філологічних наук, професор кафедри германської філології Світлана Олексіївна ШВАЧКО працює в галузі освіти вже 60 років:

–  Роботу свою люблю, хоча вона й нелегка. Студентів також люблю і розумію, принаймні намагаюся. Діяльність перекладача непроста, тому працювати над собою треба багато. Своїм колегам у День освітянина бажаю, перш за все, міцного здоров’я, тому що воно зараз дуже потрібне, поваги від студентів, а також насолоди від роботи.

У спогади про свій професійний шлях поринула доктор філософських наук, професор кафедри психології, політології та соціокультурних технологій Олена Юхимівна ЩЕРБИНА-ЯКОВЛЄВА:

– Моя педагогічна праця розпочалася ще 46 років тому в місті Алмати (Казахстан). Далі працювала у СумДПУ, згодом в Українській Академії банківської справи, а вже з 2015-го розпочала роботу в СумДУ. Праця у сфері освіти приносить неабияке задоволення. Загалом я людина, яка навчається упродовж усього життя. У мене гарні стосунки зі студентами. До них ставлюся дуже лояльно і вважаю, що студент повинен розуміти викладача, тоді й буде результат. Колеги у мене також дуже хороші. Тож у День освітянина хочу побажати їм здоров’я і завжди берегти себе. Буде здоров’я, буде й усе інше.

Кандидат філологічних наук, доцент кафедри мовної підготовки іноземних громадян Ольга Миколаївна ВОЛКОВА працює в галузі освіти вже 45 років, з них тринадцять – у СумДУ:

– Ніколи не забуду свій перший випуск журналістів, у яких викладала російську та українську мови. Була дуже сильна група, розумні студенти. І коли вони вже випускалися, всім викладачам вручали медалі з різними написами: «За високу професійність», «За патріотизм», а мені – «За красоту ума». Це найцінніша нагорода за все моє життя, що не зрівняється з жодними грамотами. Розчулили до сліз. Медаль і досі приносить теплі емоції, показую із гордістю її знайомим. Бажаю, щоб кожен викладач отримував задоволення від своєї роботи. Також любив свою роботу й студентів – а я їх дуже люблю. 

Доцент кафедри іноземних мов Галина Іванівна ЛИТВИНЕНКО розпочала свій професійний шлях, коли наш університет ще був Сумською філією КПІ, та присвятила роботі тут усе своє життя:

– Викладати хотіла завжди. Однак мені бракувало диплому вчителя середньої школи, тож поїхала до Московського інституту іноземних мов, де пройшла дворічні курси підготовки. За довгий і цікавий час роботи в університеті була заступником декана, завідувала кафедрою, зараз – доцент. Два рази стажувалась у Сполучених Штатах Америки, брала участь у грантових програмах… Дуже приємно, коли вітаються зустрічні люди різного віку й нагадують про те, що колись були моїми студентами. Усім – і колегам, і студентам – бажаю здоров’я. Щоб колеги завжди знаходили спільну мову зі студентами і щоб вивчення мов стало спільною справою, котра дасть високий результат.

Старший викладач кафедри германської філології Антоніна Дмитрівна ЧЕПЕЛЮК, поринула в роздуми про те, яку роль відіграють працівники освіти в житті людини:

–  Маючи багаторічний досвід роботи в сфері освіти, я з точністю можу сказати, що дитина отримує в сім’ї, школі, університеті, – те вона й передаватиме далі. Надзвичайно важливо, в якій атмосфері вона росте. Кожна людина, без винятку, яка знайшла себе в житті (і тут, скоріше, не про успіх, а про моральні якості), мала прекрасних педагогів. Саме від них вона отримала ту частку поваги та любові до оточуючих. Я й сама через усе життя пронесла вдячність своїм батькам, учителям і викладачам, котрі поділилися великою порцією любові до освітянської діяльності. Усім освітянам бажаю любові до учнів, студентів і, звичайно, до своєї справи. А також, щоб кожен день дарував лише радість та позитивні емоції.

З усмішкою про час роботи в університеті розповідає письменник і журналіст, старший викладач кафедри журналістики та філології Василь Васильович ЧУБУР. У його скарбничці викладацької діяльності багато дисциплін: теорія твору, теорія масової комунікації, теорія літератури, медіакритика, медіабезпека тощо. Загалом у сфері освіти він працює близько 20 років. Згадуючи проведені пари, зізнається, що кожна зустріч зі студентами завжди цікава:

– У першу чергу бажаю колегам гарних студентів, здатних зрозуміти, сприйняти, віддячити хорошими знаннями. А ще, звичайно, подальших високих результатів у професійній діяльності, адже факультет готує фахівців, котрі стають відомими в різних містах, місцях і сферах України та світу.

#найкращий_факультет_галактики підтверджує – усіх наших викладачів вирізняє закоханість у свою роботу. І ці почуття взаємні.

Деканат, профбюро, органи студентського самоврядування бажають усім факультетівцям, усім працівникам галузі невичерпної енергії, творчої наснаги та нових звершень у нелегкій, але такій потрібній справі. Зі СВЯТОМ!